«Адський принтер» парламенту і чи потрібен такий у Вінниці?

By , in Спецпроект on . Tagged width:

Напевно, тільки куленепробивний зе-фан ще не замислився, що і темп і скандали навколо моно більшості, м’яко кажучи, насторожують. Із останніх скандалів: це підписання «Формули Штанмайєра» із представниками ОРДЛО, і введення касових апаратів для бізнесменів, і відміна накладеного платежу, і кнопокодавство, і недосконале зняття недоторканності (фактично вона залишається – ред.), і відібрали державну фінансову підтримку вихователів дошкільних навчальних закладів, ці доплати новий Уряд, раптом, переклав на плечі бюджету. Як хочете – так і тепер і виплачуйте гроші педагогам, при тому, що в бюджеті навряд чи були заплановані подібні видатки. Ще пригадується зменшення переліку людей, кому можна видавати субсидії… і це те, що одразу ж спало на думку… а відбулося все це навіть не за сто днів, а за 60. Усі очікували швидкої, кардинальної зміни і полегшення, насправді ж, часто, під виглядом покращень, відбирали чи зазіхали на права громадян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Порошенко у Вінниці вибудовує нову “опозицію” із старих обличч та ЗМІ

І якщо раніше здавалося це відбувається в далекому Києві, сьогодні вже міські скарбниці усіх міст країни відчули на собі роботу Слуг Народу.

Саме це змушує ставити питання руба, а чи потрібно голосувати на найближчих місцевих мерських виборах за кандидатів, які будуть йти під зеленим кольором? Чи потрібно проводити таких системних, ладних мовчки голосувати за вказівкою партії? Чи потрібно давати важіль впливу на місцеві бюджети, на розвиток міста кудись далеко в Київ? Чи потрібно ризикувати? Адже навіть обидва депутатів від Слуги Народу з Вінниці (Драбовський і Пашковський – ред.) загубилися в морі Слуг Народу з інших міст і єдине, що про них звідти донеслося – це скандал про те, що вони не голосували за недоторканність. Це показовий приклад, коли ризик не завжди виправданий.

Читайте також: “Пашковський і Драбовський, хто вони?

Постає логічне запитання. За кого ж тоді краще голосувати на місцевих виборах? Кому віддати той самий мандат довіри?

Слуги чи Господарі

Стає очевидно, на прикладі парламенту, що Слуги Народу – стали тим самим скаженим, адським, принтером. Коли нардепи, фактично, сліпо голосують за все, що скаже Голова партії. Чи може так поступати депутат, якому дали кредит довіри, наприклад, вінничани? Чи може він відмовитися? Ні, не може. Це не думки, а може чи ні? Це факт, з яким ми зіштовхнулися, коли двоє вінницьких депутатів Драбовський та Пашковський не змогли голосувати за зняття недоторканності, оскільки була вказівка згори. Це і є перша зрада електорату.

Подібні сценарії слід вже зараз проектувати на місцеву раду

Уявіть, що завтра вибори і вінничани знову кинулися голосувати за все зелене. Що тоді? В раду заходять більшість зе-поплічників. Усі реформи сьогоднішньої команди згортаються, стратегія згортається. А розгортається нова система координат. В якій немає бачення майбутнього місцевого – є бачення стратегічне і глобальне. Таке, як бачать з Києва, а не зсередини міста. А бачать там так, як вже дали зрозуміти, Уряд – скорочує видатки для міст. Уряду необхідно показати за рік правління прибуток. А прибуток вони вже знаходять в кишенях людей.

Це значить, що Слуги Народу будуть тихенько сидіти на місяцях і погоджуватися з такою повісткою, яку надсилають з Києва. Жодного супротиву не дочекаєшся. Тому варто шукати і перевіряти 100 разів, за кого віддати голос на майбутніх виборах. І це не значить, що ми закликаємо голосувати за Гройсмана чи когось іншого, ми закликаємо керуватися не емоціями, а зробленими справами.

Рекомендуємо також почитати
×

Поринь у Хвилю. Тисни ЛАЙК!