Якість питної води Вінниці як політичний козир для кандидатів в мери

By , in Місто Спецпроект on . Tagged width:

Як тема води стає спекулятивною та популістською для політичної еліти. Чи варто вірити в обіцянки про унікальну здатність конкретних політиків очистити воду в наших кранах і чи взагалі це можливо зробити, не зважаючи на політичні ігри? 

Проблема, з якою можна легко зайти в будь-який будинок вінничан і, головне, бути почутим – це якість питної води в нашому місті. Ця проблема була окреслена і в недавньому досліджені компанії GFK. Соціологи повідомили, що до централізованого водопостачання мають доступ 93% опитаних. Проте для 45% головним джерелом питної води стали криниці або скважини, а ще 27% – купують бутильовану воду. 17% використовують фільтровану воду з крана, 4% – нефільтровану. Лише 25% опитаних відповіли, що задоволені якістю питної води. Тобто, бачимо, що ця тема болюча для абсолютної більшості вінничан. А як кажуть політтехнологи, варто знайти біль і працювати з нею, щоб досягти своєї політичної вигоди у вигляді кількості голосів, в нашому випадку на мерських виборах.

Саме по цьому шляху і пішла вінницька опозиція. Наприклад, депутатка ВМР Ганна Давиденко на Антикорупційному форумі заявила цю ж проблему. Можна припустити, що з обіцянкою очистити воду в кранах і йтиме на місцеві вибори Давиденко. Журналістів ТРК «Вінниччина», телеканалу Володимира Продівуса, на якому часто можна побачити і Ганну Давиденко, також, раптом, почала турбувати якість води в кранах вінничан. Варто зазначити, що ця проблема виникає з року в рік, але частіше, коли починає ця вода в кранах смердіти, через кригу на Південному Бугу. Цьогоріч криги немає, вода не смердить, проблеми ніби немає. Але її все одно культивують.

І примітно, що ні журналісти, ні депутатка, ні герої в сюжетах ні пари з вуст, а що ж робить Віннницька міська рада чи область для того, щоб зменшити цю проблему? Чи свідчить це про те, що вони нічого не роблять? Звичайно, ні. Згадати, приміром, очистка Південного Бугу щороку обходиться у 80 мільйонів гривень. Закуповується вартісні земснаряди по декілька мільйонів. І це при тому, що кожен рік Південний Буг міліє, а це значить, що скільки б його не чистили, а кількість мулу пропорційно зростає до зменшення води. І подібна очистка потребує колосальних грошей, які поки що в міській раді знаходять. Але мова не про браві кроки міської ради чи облводоканалу. Ми ведемо до того, що задача збалансовано повідомити про проблему та її вирішення – у політиків не стоїть. Головна задача – обіцяти, що нові лідери (зелені, сині) не важливо які, але тільки вони, цю проблему виправлять.

Але, чи можливо очистити воду в кранах вінничан взагалі? Не покладаючись на популістські гасла типу, «тільки я прийду воду очищу»?

Ми поцікавилися, як очищують воду, приміром, у Німеччині.

Питну воду в Німеччині отримують з сирої води, в якій частка підземних вод становить майже 70 відсотків. Решту сирої води складають поверхневі води та такі ресурси, як підруслові води чи штучно збагачені підземні води. Спочатку на водопровідних насосних станціях з сирої води видаляються небажані речовини, наприклад, залишки ліків чи інші хімічні забруднювачі навколишнього середовища. Очисна установка працює за принципом флокуляційної фільтрації. До води додається флокулянт – у Бонні використовують сіль заліза – він утворює у воді щось подібне до пучків, які приєднують до себе навіть маленькі речовини, що забруднюють воду.

Наступний етап – фільтрація піщаними фільтрами, завдяки якій з води видаляються всі найменші небажані речовини. Потім відбувається досягнення балансу між вапняною водою та вуглекислим газом. Це важливо, оскільки перш за все грунтові води, але також і води з водосховища, мають частково агресивний показник рН. Така вода може роз’їдати бетон і викликати корозію трубопроводу, якщо до неї не додавати чисту вапняну воду, яка робитиме воду нейтральною. Для знищення, а точніше деактивації шкідливих мікроорганізмів та збудників захворювань використовують хімікати. Калію перманганат вбиває планктон, а діоксид хлору усуває бактерії групи кишкової палички.

У Німеччині вже багато десятиліть використовують діоксид хлору замість хлору для дезінфекції підземних вод та вод з водосховища, оскільки побічні продукти, що виникають при дезінфекції діоксидом хлору значно менш небезпечні та критичні. Навіть у невеликих концентраціях, під дією діоксиду хлору гинуть всі наявні у воді патогени. Механізм реакції знищення такий, що віруси, бактерії і грибки не можуть навіть виробити імунітет. На даний момент також проводяться тести щодо додаткової дезінфекції питної води ультрафіолетовим випромінюванням.

А як у Вінниці?

У Вінниці теж використовують очистку, але звичним хлором. Очисні споруди, звичайно, мають бути, м’яко кажучи, реконструйовані, а краще зведені нові та сучасні. Спадок у Вінниці ще з часів Жовтневих революцій.  Саме коли мова доходить до очисних у популістів-політиків,  починається приступ, вони рвуть на собі сорочку, і кажуть, що очисні потрібно замінювати, модернізовувати, а всі гроші, які виділяються на це – просто «освоюються». Хоча, легко відшукати інтерв’ю начальника очисних споруд, який розповідав, що злощасні 35 млн гривень пішли на реконструкцію трьох об’єктів: приймальна камера, будівля решіток (де зі стоків прибираються великі тверді побутові відходи) та одна з насосних станцій сирого осаду.

«Відштовхувались від того, скільки було виділено коштів і це першочергова стадія очистки, тому обрали саме ці об’єкти», – казав в інтерв’ю журналістам видання «Вежа» Сергій Дусанюк, начальник очисних споруд каналізації Вінниці. Ось тут можна ознайомитися більш детально про те, на що і куди пішли гроші, підкреслюємо, наша мета не захищати когось чи гроші, ми за те, щоб аудит провели – це буде корисно всім, мета у нас показати, як вводять в оману виборця політикани.  

Окрім цього Водоканал, згідно усіх аналізів, навіть покращив показники води у крані. Про це говорить заступник відділу державного нагляду Людмила Крутікова: «Останні рази в централізованій  мережі Вінинці відсоток невідповідних проб становив 2.8%, наприклад, минулого року такий відсоток був 13%! Тобто по хімічних показниках якість покращилася».

В чому ж проблема?

Якщо миcлити логічно, проблема в трубах, по яких вода доходить до квартир. Вони старі. Їм майже 100 років. На трубах з’являється пісок, глина все, що завгодно і саме це підбирає вода, доки доходить до крану. Тобто, вирішення проблеми лежить в цілком зрозумілій площині – це заміна комунікацій по всьому місту. Одночасно це зробити неможливо. Та навіть за одну каденцію цього зробити буде не можливо. На подібні кроки слід передбачити десятиліття. І стратегія покращення води в кранах вінничан також закладена і в Концепції інтегрованого розвитку Вінниці 2030.

Тема настільки велика, що можна говорити про неї дуже довго. І це потрібно робити! Головне, щоб вона не перетворювалася на предмет спекуляції для отримання політичних бонусів. Щоб проблема брудної води в кранах все ж таки вирішувалася, а не обговорювалася. А активісти чи депутати доєднувалися до можливих змін вже зараз, а не в тому випадку, якщо стануть мером.

Рекомендуємо також почитати
×

Поринь у Хвилю. Тисни ЛАЙК!